РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино,
хто ти є,
І в серці обізветься
рідна мова;
І в голосі яснім ім’я
твоє
Просяє, наче зірка
світанкова.
З родинного гнізда,
немов пташа,
Ти полетиш, де світу
далечизна,
Та в рідній мові буде
вся душа
І вся твоя дорога, вся
Вітчизна.
У просторах, яким
немає меж,
Не згубишся, як на
вітрах полова.
Моря перелетиш і не
впадеш,
Допоки буде в серці рідна
мова.
***
РІДНА МОВА
Мово рідна, слово
рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не
серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька
говорити,
Ненька наша мила.
У тій мові нам
співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам
минувшість
Нашу відкривали.
От тому плекайте,
діти,
Рідну свою мову,
Вчіться складно
говорити
Своїм рідним словом.
С. Воробкевич
Немає коментарів:
Дописати коментар